Працівники, які працюють за трудовими договорами з нефіксованим робочим часом, мають законне право укладати інші трудові договори та виконувати роботу в кількох роботодавців одночасно. Будь-які обмеження такого права з боку роботодавця є незаконними, навіть якщо вони прописані у трудовому договорі.
На запитання щодо можливості поєднання роботи за нефіксованим графіком із іншою зайнятістю в Державній службі України з питань праці надали офіційне роз’яснення. Відомство нагадало, що відповідно до законодавства працівник має право реалізовувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення одного або кількох трудових договорів.
Згідно зі статтею 21-1 Кодексу законів про працю України, роботодавець не має права забороняти або перешкоджати працівникові працювати за іншими договорами, якщо це не суперечить вимогам закону. Це правило поширюється й на випадки, коли основним місцем роботи є договір з нефіксованим робочим часом.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Таким чином, умови про заборону сумісництва, додаткової зайнятості чи співпраці з іншими роботодавцями не можуть включатися до трудового договору з нефіксованим графіком. Наявність таких положень не створює для працівника юридичних обмежень і може бути підставою для звернення до контролюючих органів.
Фахівці звертають увагу, що нефіксований робочий час передбачає виконання роботи за потреби роботодавця, без гарантії постійного навантаження. Саме тому законодавець надав працівникам можливість компенсувати нестабільність доходу через додаткову зайнятість.
Для роботодавців це означає необхідність переглянути шаблони договорів та внутрішні документи, щоб уникнути порушень трудового законодавства. Для працівників — це додаткова гарантія фінансової стабільності та свободи у виборі форм зайнятості.
Джерело: Держпраці
