Україна перейшла на зимовий час, тож роботодавцям варто приділити додаткову увагу режиму відпочинку працівників, організації змін та безпеці виробничих процесів. Зміна часу може посилити втому й неуважність, ускладнити роботу в темряві та спричинити плутанину в роботі обладнання.
Один із головних ризиків — сонливість і зниження концентрації. Особливо це небезпечно для водіїв, операторів обладнання, працівників, які працюють на висоті або з рухомими механізмами. У перші дні після переведення годинників важливо звертати увагу на самопочуття та вчасно реагувати на ознаки перевтоми.
Також слід врахувати фактичну тривалість нічної зміни. Якщо вона охоплює момент переведення годинників назад, а її початок і завершення визначають за однаковими показами місцевого часу, тривалість роботи збільшується на годину. Це потрібно врахувати під час обліку відпрацьованого часу.
Рекомендуємо: «Україна переходить на зимовий час 25 жовтня 2026 року: коли переводити годинники»
Ще один чинник небезпеки — раннє настання темряви. Недостатнє освітлення робочих зон, сходів, проходів і території підприємства підвищує ризик падінь та зіткнень із транспортом. Крім того, різні покази годинників на обладнанні й в автоматизованих системах можуть спричинити помилки в графіках і записах про виробничі події.
Щоб зменшити ризики, роботодавцям рекомендують перевірити освітлення робочих місць, проходів і транспортних маршрутів, зокрема справність аварійного освітлення. Відповідальні фахівці мають перевірити налаштування часу на обладнанні й автоматизованих системах відповідно до інструкцій виробника.
Працівникам варто дбати про достатній сон, не ігнорувати втому та повідомляти керівника про самопочуття, яке заважає безпечно виконувати роботу. Під час пересування в темряві слід обирати освітлені маршрути та носити одяг зі світловідбивальними елементами, щоб бути помітними для водіїв.
Своєчасна перевірка освітлення, обладнання та організації змін допоможе знизити ризик травм і помилок на виробництві після переходу на зимовий час.
Джерело: Держпраці
