Реєструйся

Особи, що мають право на відстрочку від мобілізації


Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україні запровадили воєнний стан. Тоді ж було оголошено загальну мобілізацію. Наразі українці фіксують пожвавлення мобілізації. Повістки вручають на вулиці, у торговельних центрах і громадському транспорті.

Що таке мобілізація?

Питання мобілізації регулюється Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543-XII) Цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов’язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов’язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу.

Військовий облік: методика ведення. Спецвипуск № 2, 2023
Замовити за вигідною ціною

Хто має право на відстрочку від мобілізації?

Стаття 23 Закону № 3543-XII містить чіткий перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому — дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    – військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    – працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    – осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній -операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    – осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Як реалізувати своє право на відстрочку під час мобілізації?

Перший крок. Щоб отримати відстрочку від призову під час мобілізації за наявності для цього підстав, потрібно подати заяву про відстрочку та додати до неї документи, які підтверджують, що особа дійсно не підлягаєте призову.

Таку заяву потрібно подати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку або призову. Ви можете подати заяву про відстрочку при отриманні повістки або ж коли потрібно отримати відмітку у військово-облікових документах для виїзду за кордон. 

Курс «Військовий облік на підприємстві: документація та взаємодія»
Початок навчання: 20 березеня 2023 • Формат: відеоуроки

Другий крок – додавання до заяви необхідного переліку документів задля підтвердження факту наявності підстави відстрочки. Тобто це можуть бути: медичні довідки, висновок МСЕКу, свідоцтво про народження дитини або медичні документи, що підтверджують стан здоров’я родичів.

Третій крок – заяву будуть реєструвати у журналі вхідної кореспонденції територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Четвертим кроком буде розгляд заяви комісією ТЦК та СП щодо надання відстрочки.

Останній крок – отримання виписки з книги протоколів. У виписці зазначають дані особи, що подавала заяву та претендує на відстрочку, дату народження, безпосередньо саму підставу відстрочки, номер і дату протоколу засідання комісії та підписи членів комісії.

Варто пам’ятати, що отримати відстрочку від призову на підставі статті 23 Закону № 3543-XII можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Після зарахування до особового складу військової частини особа не зможе подати заяву про відстрочку, навіть якщо у неї є для цього підстави.

Джерело: Безоплатна правова допомога

Добірка «Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика. Оновлене видання»

Матеріали до теми


Впровадження лікарської резидентури за вузькопрофільними лікарськими спеціальностями
Міністерство охорони здоров’я вперше за історію української медичної освіти запроваджує лікарську резидентуру. Це — етап післядипломної медичної освіти, який триває ...
У «Резерв+» протягом кількох місяців з’являться нові послуги
Міноборони додає у «Резерв+» зворотний зв’язок для того, щоб люди пріоритезували, який подальший функціонал потрібно запускати у застосунку Мобільний застосунок ...
Затверджено критерії бронювання працівників підприємств, критично важливих для ЗСУ
Наказом Міністерства оборони України від 10 липня 2024 року № 463 затверджено Критерії визначення підприємств, установ, організацій, а також юридичних осіб приватного ...