...
Реєструйся

Період військової служби — поважна причина в разі нарахування «лікарняних» і «декретних»


Раніше ми писали, що внесено зміни до порядку обчислення середньої заробітної плати з метою оплати тимчасової непрацездатності. Із 07 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 561 «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» внесено зміни до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266). Суть змін — розширення переліку поважних причин, які впливають на порядок обчислення середньої заробітної плати з метою оплати тимчасової непрацездатності.

Юрист з кадрових питань і трудового законодавства — online
Унікальна послуга на ринку України!
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua

Нагадаємо, що, за загальним правилом, розрахунковим періодом, за який обчислюють середню заробітну плату, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266). Але з розрахункового періоду слід виключати календарні дні, які припадають на період, не відпрацьований працівником із поважних причин:

– тимчасова непрацездатність;

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

– відпустка без збереження заробітної плати;

– призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України.

Однак починаючи з 07 червня 2023 року до цього переліку поважних причин також включено: період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

 

Журнал обліку результатів перевірки стану військового обліку
Формат (розмір): 210×297 мм • Обсяг: 60 с.

До 07 червня 2023 року період увільнення працівника від роботи на період призову у зв’язку з військовою службою, зокрема у зв’язку з мобілізацією, не було віднесено до поважних причин відповідно до пункту 3 Порядку № 1266. Тому не було підстав виключати з розрахункового періоду календарні дні, які припадали на період увільнення від роботи у зв’язку з указаними причинами (див. також лист ПФУ від 06 березня 2023 року № 7765-6270/У-03/8-2800/23).

Але зважаючи на те, що з 19 липня 2022 року стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не передбачає збереження за мобілізованим працівником середнього заробітку, такий період ураховували фактично як безоплатний, а отже розмір середньоденної заробітної плати і відповідно сума допомоги могли бути суттєво занижені для такого працівника.

Виняток із такої ситуації міг бути лише в разі, якщо за рішенням роботодавця працівнику щомісячно нараховували й виплачували матеріальну допомогу в розмірі середнього заробітку, посадового окладу тощо. Таку виплату включали до бази нарахування ЄСВ, а отже й ураховували під час обчислення середньої заробітної плати.

Таким чином, зміни до пункту 3 Порядку № 1266 — доволі важлива новація, адже вона нарешті вирішує проблему суттєвого заниження розміру середньоденного заробітку працівника, який після звільнення з військової служби став до роботи.

 

Замовляйте добірку «Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика. Оновлене видання».

Але слід звернути увагу на особливості цієї зміни:

1) виключають із розрахункового періоду не період відсутності працівника у зв’язку з військовою службою (мобілізацією), а саме період такої служби. Тобто слід ураховувати дату звільнення зі служби, яку вказано у військовому квитку;

2) ідеться не про весь період служби, а лише про період, протягом якого «не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період», тобто фактично з 19 липня 2022 року — дати припинення збереження середнього заробітку на підставі частини третьої статті 119 КЗпП;

3) навіть якщо з 19 липня 2022 року за рішенням роботодавця мобілізованому працівнику нараховували виплати у вигляді матеріальної допомоги (зокрема в розмірі середнього заробітку), то це не дає підстав не виключати період служби зі вказаної дати із розрахункового періоду.

Як зміни до Порядку № 1266 впливають на розрахунок середньоденної зарплати

Розглянемо на прикладах окремих ситуацій, як зміни до Порядку № 1266 впливають на розрахунок середньоденної зарплати.

Ситуація 1

Працівник звільнений з роботи у зв’язку з мобілізацією з 01 травня 2022 року. Після звільнення з військової служби 30 квітня 2023 року він став до роботи 10 травня, а з 7 червня йому відкрито листок непрацездатності. За період із 01 червня по 18 липня 2022 року йому нараховано середній заробіток відповідно до статті 119 КЗпП на загальну суму 18 000 грн.

З 19 липня виплату середнього заробітку було припинено. За травень 2023 року нараховано заробітну плату в розмірі 10 000. Страховий стаж працівника — 2 роки.

У цьому випадку розрахунковий період — із червня 2022 року по травень 2023 року. Оскільки страховий випадок настав 7 червня, то під час визначення кількості днів розрахункового періоду керуємося вже новою редакцією пункту 3 Порядку № 1266 і виключаємо з розрахункового періоду період військової служби, протягом якого не зберігався середній заробіток, тобто з 19 липня по 30 квітня:

365 к. дн. — 286 к. дн. = 79 к. дн.

Сумарний заробіток у розрахунковому періоді становить:

18000 грн + 10000 грн = 28000 грн

Таким чином, середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу становить:

28000 грн / 79 к. дн. x 50 % = 177,22 грн

Послуги з військового облікуПисьмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977

Ситуація 2

Працівник із 01 березня 2022 року був у відпустці без збереження заробітної плати, а з 10 серпня 2022 року — звільнений з роботи у зв’язку з мобілізацією. Після звільнення з військової служби він став до роботи 05 червня 2023 року, а з 19 червня йому відкрито листок непрацездатності. За період мобілізації виплат працівнику за основним місце роботи не було. Посадовий оклад працівника — 7 000 грн, страховий стаж — 4 роки.

У цьому випадку розрахунковий період — із червня 2022 року по травень 2023 року, протягом якого працівник не отримував жодних виплат за основним місцем роботи.

У такому разі слід керуватися пунктом 28 Порядку № 1266, яким визначено: якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

 

Оскільки і відпустку без збереження заробітної плати, і період військової служби віднесено до поважних причин (п. 3 Порядку № 1266), то середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді обчислюють виходячи з посадового окладу працівника з урахуванням його страхового стажу:

7000 грн / 30,44 x 60 % = 137,98 грн

Інна Журавська, консультантка із питань оподаткування й оплати праці

Джерело: БУХГАЛТЕР.UA


Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій непрацездатності»

  • Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних»
  • Надаємо готові зразки наказів
  • Гарантуємо письмову консультацію від експерта

тел.: 0 (800) 219-977, (067) 317-58-86
Е-mail: podpiska@mediapro.com.ua

Матеріали до теми


Кейс для кадровика. Чи може бути головою профспілки медичний директор лікарні?
Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі — Закон ...
Механізми оскарження постанов військово-лікарських комісій
Військово-лікарська експертиза відіграє ключову роль у забезпеченні обороноздатності держави та гарантуванні прав військовослужбовців і призовників на належний захист їхнього здоров’я. ...
Які документи слід узяти в ТЦК для отримання броні та відстрочки
Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX »Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової ...