Про працевлаштування лікаря ВПО за сумісництвом - КАДРОВИК.UA. Головний кадровий журнал України.

10:35 24.04.2023

ЗАПИТАННЯ

Чи може лікар ВПО працевлаштуватися за сумісництвом, якщо на основному місці роботи оформлено простій? Чи можна при цьому працювати повний робочий час, а не на 0,5 ставки?

ВІДПОВІДЬ

Під час укладення трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), статті 19 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» про те, що сумісництво це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час.

З урахуванням норм статті 102-1 КЗпП, з 19 липня 2022 року на рівні закону закріплено поняття сумісництва та основний принцип оплачуваності роботи за сумісництвом. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабміном.

Посібник «Оптимізація трудових відносин у період воєнного стану: ТОП-55 відповідей»
Для довідок: 0 (800) 219-977

Оскільки у коментованій ситуації запроваджено простій на основному місці роботи, то працівник має право працювати за сумісництвом на повну ставку.

На час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи.

Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, а й на більшу тривалість робочого часу. Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, де запроваджено простій, він маєте право працювати на повну ставку.

Дещо про вживання кадрових термінів і понять

Від редакції журналу «КАДРОВИК.UA»:

У законодавстві про працю відсутнє поняття «прийняття на 1 ставку», «на 0,5 ставки» чи «на 0, 25 ставки». Тому застосування таких понять в наказі про прийняття на роботу чи в письмовому трудовому договорі є неправомірним.

Правильно в наказі про прийняття на роботу чи в письмовому трудовому договорі зазначати тривалість робочого часу як однієї з істотних умов праці. Так, працівник може бути прийняти нормальною тривалістю роботи: з 40 годинним робочим тижнем або скороченим робочим часом: з 36-годинним робочим тижнем чи з неповним робочим часом – із зазначенням конкретної тривалості робочого часу.