СИТУАЦІЯ
До Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернулась працівниця підприємства за консультацією з питанням щодо можливості за бажання працювати за сумісництвом та оплати такої роботи.
КОМЕНТАР
Згідно з вимогами статті 102-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1047-р скасовано наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а також постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
СУМІСНИЦТВО: НОВІТНІ РЕАЛІЇ спецвипуск № 1, 2023 від журналу «КАДРОВИК.UA»
Зазначеними документами регулювалась робота за сумісництвом, яка не могла перевищувати чотирьох годин на день і повний робочий день у вихідний, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не могла перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Наголошуємо, окремим категоріям працівників державного сектору економіки необхідно пам’ятати про обмеження, встановлені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», винятком яких становить викладацька, наукова і творча діяльності, медична практика, інструкторська та суддівська практика зі спорту.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Допомога по тимчасовій непрацездатності працівнику-суміснику — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Управління Держпраці
