Працівники, як усі люди, заслуговують на невід’ємне право на найбільш досяжний рівень психічного здоров’я на робочому місці, незалежно від форми їхньої зайнятості, а люди, які живуть із психічними розладами, мають право отримувати роботу, брати участь у трудовій діяльності й досягати успіхів у ній.
Уряди та роботодавці зобов’язані відстоювати це право, надаючи роботу, яка одночасно убезпечує працівників від надмірного стресу і ризиків для психічного здоров’я, захищає та зміцнює психічне здоров’я і добробут працівників та надає людям підтримку для повноцінної та ефективної участі в трудовій діяльності без будь-якої стигматизації, дискримінації чи зловживань.
Читайте також: Психологічна стійкість на робочому місці: як підтримувати
Широко визначено десять категорій факторів ризику поганого стану психічного здоров’я (а також поганого стану фізичного здоров’я), пов’язаних із роботою:
- Зміст роботи/структура завдань
Наприклад, відсутність різноманітності або короткі робочі цикли, фрагментована або беззмістовна робота, недостатнє використання навичок, високий ступінь невизначеності, безперервний контакт із людьми в процесі роботи. - Робоче навантаження й темп роботи
Наприклад, перевантаження чи недовантаження, темп роботи, завданий машиною, значний дефіцит часу, постійна необхідність дотримуватися крайніх термінів виконання. - Графік роботи
Наприклад, робота змінами, нічні зміни, негнучкий графік, непередбачуваний, тривалий або соціально незручний робочий час. - Контроль
Наприклад, обмежена участь в ухваленні рішень, брак контролю над робочим навантаженням, темпом роботи тощо. - Середовище й обладнання
Наприклад, недостатнє забезпечення обладнанням, його непридатність або неналежне технічне обслуговування; погані умови навколишнього середовища, як-от недостатня площа приміщень, погане освітлення, надмірний шум.
Читайте також: Першу психологічну допомогу на підприємстві можуть надавати навчені працівники або штатний психолог
- Організаційна культура і функціонування
Наприклад, погана комунікація, низький рівень підтримки вирішення проблем і особистого розвитку, відсутність визначення організаційних цілей чи змін або узгодженості щодо них, сильна конкуренція за дефіцитні ресурси, надмірно складна бюрократія. - Міжособистісні стосунки на роботі
Наприклад, соціальна чи фізична ізоляція, погані стосунки з безпосередніми керівниками, міжособистісні конфлікти, неадекватна поведінка на роботі, відсутність соціальної підтримки (уявної чи фактичної); булінг, домагання, цькування; агресія на мікрорівні. - Роль в організації
Наприклад, неоднозначність ролі, конфлікт ролей, відповідальність за інших. - Розвиток кар’єри
Наприклад, застій та невизначеність у кар’єрі, недостатнє або надмірне просування по службі, низький рівень оплати праці, відсутність гарантій зайнятості, низька соціальна цінність праці. - Баланс між особистим життям і роботою
Наприклад, вимоги роботи та особистого життя, які суперечать одне одному, зокрема в осіб, які виконують обов’язки з догляду, низький рівень підтримки вдома, двоїсті кар’єрні проблеми; проживання в тому ж місці, де виконується робота; проживання далеко від сім’ї під час виконання робочих завдань.
Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) були розроблені Керівні принципи з охорони психічного здоров’я на робочому місці, що відповідають міжнародним стандартам (завантажити).
Джерело: Управління Держпраці
