До Верховної Ради внесено проєкт нового Трудового кодексу №16010, який зберігає трудові договори з нефіксованим робочим часом, але пропонує суттєво розширити гарантії для таких працівників.
Наразі роботодавець може залучати працівника до роботи за потреби, а оплата здійснюється за фактично відпрацьований час. Водночас зберігається гарантія оплати не менш як за 32 години на місяць.
Однією з ключових новацій стане компенсація за скасування вже погодженої роботи. Якщо роботодавець скасує завдання після спливу встановленого договором строку повідомлення, працівник матиме право на компенсацію. Її розмір визначатиметься трудовим договором, але не може бути меншим за заробіток, який працівник отримав би за виконану роботу.
У договорі також доведеться визначати не лише спосіб і мінімальний строк повідомлення про початок роботи, а й порядок та строк повідомлення про скасування погодженого завдання.
Варто прочитати: «Неповний робочий день або тиждень: коли працівниця з дитиною має право вимагати зміну графіка»
Проєкт посилює і захист працівника. Якщо він законно відмовляється від роботи через порушення встановлених умов, така відмова не повинна мати для нього негативних наслідків.
Водночас працівник матиме право працювати за іншими трудовими договорами — роботодавець не зможе забороняти або перешкоджати такій зайнятості.
Ще одна важлива гарантія: після шести місяців роботи за договором із нефіксованим часом працівник зможе вимагати укладення строкового або безстрокового договору на загальновстановлених умовах. Роботодавець матиме 30 днів для укладення договору або надання письмової обґрунтованої відмови.
Також передбачається право на безоплатне навчання, необхідне для виконання роботи. Воно має зараховуватися до робочого часу.
Отже, проєкт №16010 не скасовує нефіксовану зайнятість, але робить її більш врегульованою. Для працівників це означає більше гарантій оплати та захисту, а для роботодавців — чіткіші правила залучення, скасування роботи та оформлення таких трудових відносин.
Джерело: Верховна Рада України
