Статтею 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Чи можна при прийнятті на роботу встановити працівникові строк випробування більш ніж 3 місяці? Який порядок звільнення працівника в разі непроходження випробування? – читайте у журналі «КАДРОВИК.UA»
Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).
При прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном роботодавець зобов’язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до вимог статті 21 КЗпП. Враховуючи вимоги частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі й на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Слід зазначити, що встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Оплата праці працівника у період випробування здійснюється в обов’язковому порядку відповідно до встановлених умов.
Від редакції:
Статтею 26 КЗпП визначено, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти;
- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- осіб, обраних на посаду;
- переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- осіб на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщених осіб.
Випробування також не встановлюється також прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Проте, згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Вас також може зацікавити:
- Звільнення за результатами випробування (позиція Верховного Суду України)
- КАДРОТЕСТ. Чи можна встановити випробування при переведенні працівника?
Джерело: Державна служба України з питань праці
