...
Реєструйся

Зобов’язання країн-учасниць Конвенції про права осіб з інвалідністю в сфері зайнятості


Відповідно до статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року (набула чинності в Україні 06 березня 2010 року), держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими.

Право на працю включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.

Держави-учасниці забезпечують і заохочують реалізацію права на працю, зокрема тими особами, які отримують інвалідність під час трудової діяльності, шляхом ужиття, у тому числі в законодавчому порядку, належних заходів, спрямованих, зокрема, на таке:

a) заборону дискримінації за ознакою інвалідності стосовно всіх питань, які стосуються всіх форм зайнятості, зокрема умов прийому на роботу, наймання та зайнятості, збереження роботи, просування по службі та безпечних і здорових умов праці;

Читайте також: Кейс для кадровика. Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю для філій та відокремлених підрозділів

b) захист прав осіб з інвалідністю нарівні з іншими на справедливі й сприятливі умови праці, зокрема рівні можливості й рівну винагороду за працю рівної цінності, безпечні та здорові умови праці, зокрема захист від домагань, та задоволення скарг;

c) забезпечення того, щоб особи з інвалідністю могли здійснювати свої трудові й профспілкові права нарівні з іншими;

d) надання особам з інвалідністю можливості для ефективного доступу до загальних програм технічної та професійної орієнтації, служб працевлаштування та професійного й безперервного навчання;

e) розширення на ринку праці можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю та просування їх по службі, а також надання допомоги в пошуку, отриманні, збереженні та відновленні роботи;

Читайте також: Роботодавці — порушники нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю активно сплачують штрафи

f) розширення можливостей для індивідуальної трудової діяльності, підприємництва, розвитку кооперативів і організації власної справи;

g) працевлаштування осіб з інвалідністю у державному секторі;

h) стимулювання наймання осіб з інвалідністю у приватному секторі за допомогою належних стратегій і заходів, які можуть включати програми позитивних дій, стимули та інші заходи;

i) забезпечення особам з інвалідністю розумного пристосування робочого місця;

j) заохочення набуття особами з інвалідністю досвіду роботи в умовах відкритого ринку праці;

Відпустки особам з інвалідністю — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»

k) заохочення програм професійної та кваліфікаційної реабілітації, збереження робочих місць і повернення на роботу для осіб з інвалідністю.

Держави-учасниці забезпечують, щоб особи з інвалідністю не утримувалися в рабстві чи в підневільному становищі й були захищені нарівні з іншими від примусової чи обов’язкової праці.

Читайте також:Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Джерело: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

Праця осіб з інвалідністю. Спецвипуск №3′ 2022

Матеріали до теми


Для яких іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування: пояснює Держпраці
Законом України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці можуть працевлаштовувати іноземців на роботу на ...