Скарги на дискримінацію за ознакою статі, сексуальні домагання та насильство за ознакою статі відтепер можуть розглядатися безпосередньо в органі чи установі, де виникла проблема. Саме такий механізм запровадив Кабінет Міністрів України, затвердивши постановою від 18 лютого 2026 року №226 Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі.
Документ став важливим кроком у практичній реалізації законодавчих гарантій рівності та створив зрозумілий алгоритм дій як для працівників, так і для роботодавців.
Законодавча заборона існувала давно, але механізму не було
Українське законодавство вже багато років містить норми про недопущення дискримінації. Вони закріплені, зокрема, у Законах України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Проте на практиці виникала інша проблема: особа, яка зазнала дискримінації чи сексуальних домагань, часто не мала зрозумілого внутрішнього механізму захисту. Було незрозуміло, кому саме подавати звернення, хто перевірятиме викладені факти, які строки розгляду діятимуть та які рішення можуть бути ухвалені.
Саме ці прогалини і покликаний усунути новий Порядок.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Хто повинен створити спеціальні комісії
Постанова передбачає створення постійно діючих комісій з розгляду звернень щодо дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.
Такі комісії утворюватимуться за рішенням керівника в:
- органах державної влади;
- органах місцевого самоврядування;
- Збройних Силах України;
- інших військових формуваннях;
- правоохоронних органах;
- органах цивільного захисту;
- підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління відповідних органів;
- підприємствах оборонно-промислового комплексу.
Фактично вперше на нормативному рівні створено внутрішній механізм реагування, який дозволяє розглядати конфлікт ще до його переходу у судову площину.
Які повноваження отримали комісії
Новий Порядок визначає не лише сам факт створення комісій, а й їхні функції.
Зокрема, вони матимуть право:
- приймати та реєструвати звернення;
- збирати інформацію та необхідні документи;
- проводити співбесіди із заявником, особою, щодо якої подано звернення, та свідками;
- аналізувати встановлені обставини;
- готувати висновки;
- надавати керівнику рекомендації щодо усунення порушень та запобігання аналогічним випадкам.
Наявність чіткої процедури дозволяє забезпечити більш оперативне реагування та зменшує ризик формального розгляду таких звернень.
Особливий порядок доказування
Однією з найбільш важливих новацій стало застосування принципу перенесення тягаря доказування.
Це означає, що заявник більше не повинен самостійно доводити всі обставини дискримінації.
Якщо особа навела факти, які можуть свідчити про дискримінаційне ставлення, обов’язок довести відсутність дискримінації покладається на особу, щодо якої подано звернення.
Такий підхід давно використовується у міжнародному антидискримінаційному праві та значно полегшує захист постраждалих.
Це особливо актуально у випадках сексуальних домагань або прихованої дискримінації, коли більшість подій відбувається без свідків або документального підтвердження.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Конфіденційність — одна з головних гарантій
Не менш важливим елементом нового механізму є забезпечення конфіденційності.
Порядок передбачає належне зберігання матеріалів звернення та обмеження доступу до інформації.
Такі гарантії мають принципове значення, адже саме страх розголошення, втрати роботи чи погіршення стосунків у колективі часто стає причиною того, що потерпілі взагалі не повідомляють про дискримінацію або сексуальні домагання.
Чому це особливо актуально під час війни
Повномасштабна війна істотно змінила ринок праці та соціальні відносини.
До груп підвищеного ризику нині належать:
- внутрішньо переміщені особи;
- жінки, які самостійно виховують дітей;
- члени сімей військовослужбовців;
- ветерани та ветеранки;
- особи, які втратили роботу або були змушені змінити місце проживання.
Саме тому наявність зрозумілого механізму реагування на випадки дискримінації набуває особливого значення.
Позиція ЄСПЛ підтверджує важливість нового механізму
Запроваджений Порядок відповідає сучасним міжнародним стандартам захисту прав людини.
Зокрема, у справі «Opuz v. Turkey» Європейський суд з прав людини визнав, що бездіяльність держави щодо захисту жінки від домашнього насильства може становити дискримінацію за ознакою статі.
У рішенні «Oraru and Marin v. Romania» Суд наголосив, що різний підхід до жінок і чоловіків, заснований на стереотипах щодо їхніх соціальних ролей, також є проявом дискримінації.
Ці рішення свідчать: дискримінація не завжди проявляється відкрито — нерідко вона має прихований характер, тому потребує спеціальних процедур для її виявлення.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Практичне значення для роботодавців
Для керівників підприємств, державних органів та установ новий Порядок означає необхідність не лише формально створити відповідну комісію, а й забезпечити її ефективну роботу.
Важливо розробити внутрішні процедури, навчити членів комісії, визначити порядок прийняття звернень, забезпечити конфіденційність і неупередженість розгляду.
Формальне виконання вимог постанови без реального функціонування механізму може нівелювати її практичне значення.
Висновок
Постанова Кабінету Міністрів №226 стала першим комплексним нормативним актом, який переводить боротьбу з дискримінацією за ознакою статі із декларативної площини у практичну. Вона створює внутрішній механізм захисту, визначає процедуру розгляду звернень, гарантує конфіденційність, запроваджує сучасний підхід до доказування та дає можливість вирішувати конфлікти ще до звернення до суду.
Для роботодавців це означає необхідність належної організації роботи нових комісій, а для працівників — появу додаткового інструменту захисту своїх прав та законних інтересів.
Джерело: НААУ
