9 листопада 2026 року Президент України підписав Закон України від 12.10.2026 № 5007-IX «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі». Документ передбачає масштабне оновлення національної системи безпеки праці та наближення її до європейських стандартів.
Ключова зміна — перехід від традиційної моделі «охорона праці» до європейського підходу, в центрі якого перебуває безпека та здоров’я конкретного працівника. Замість зосередження переважно на дотриманні встановлених вимог законодавець пропонує запровадити системне виявлення небезпек, оцінювання професійних ризиків, їх контроль та запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням.
Закон є євроінтеграційним і передбачає імплементацію Директиви Ради ЄС 89/391/ЄЕС. Він має замінити Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII та встановити нові правила організації безпечного робочого середовища.
Нова філософія безпеки: від реагування на небезпеку до її попередження
Одним із головних завдань Закону є усунення або мінімізація ризиків для життя і здоров’я працівників ще до того, як вони призведуть до травмування, аварій чи професійних захворювань.
Для цього в законодавство вводять нові поняття: «інцидент», «професійний ризик», «оцінювання професійних ризиків», «робоче місце», «шкідливі та небезпечні професійні фактори», «аудит системи управління безпекою та охороною здоров’я працівників на роботі», а також визначають статус представників працівників.
Центральним елементом нової системи стане управління професійними ризиками. Роботодавець повинен буде ідентифікувати небезпеки на робочих місцях, оцінювати пов’язані з ними ризики, планувати та впроваджувати заходи для їх зниження до прийнятного рівня, а також здійснювати постійний контроль.
При цьому пріоритет надаватиметься колективним засобам захисту перед індивідуальними. Тобто основний акцент робитиметься на створенні безпечних умов для всіх працівників, а не лише на забезпеченні кожного окремими засобами індивідуального захисту.
Окремий обов’язок роботодавця — вести облік усіх інцидентів, з’ясовувати причини їх виникнення та документувати відповідну інформацію. Такий підхід дасть змогу виявляти потенційно небезпечні ситуації та запобігати повторенню подібних випадків.
Також читайте: Зима 2026–2027: що роботодавці планують для захисту працівників і безперервної роботи
Хто відповідатиме за безпеку та здоров’я працівників
Закон передбачає нову модель організації роботи у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників. Замість звичної служби охорони праці запроваджується інститут уповноважених з безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі.
Формат організації цієї роботи залежатиме від чисельності персоналу та характеру діяльності підприємства.
Зокрема:
- роботодавці, у яких працює понад 300 працівників, або понад 50 працівників за умови виконання робіт підвищеної небезпеки, повинні будуть утворити чи визначити один або декілька уповноважених структурних підрозділів;
- за чисельності понад 50 працівників роботодавець визначатиме уповноважену особу або створюватиме відповідний структурний підрозділ;
- за чисельності до 50 працівників можна буде визначити уповноважену особу, створити підрозділ або залучити зовнішнього надавача послуг у цій сфері.
Важливо, що уповноважені особи повинні мати професійну незалежність від роботодавця, працівників та їхніх представників.
Залучення сторонньої організації або фахівця не звільнятиме роботодавця від відповідальності за забезпечення безпечних умов праці. Отже, передача окремих функцій на аутсорсинг не означатиме передачу всієї відповідальності за безпеку персоналу.
Нові вимоги до робіт підвищеної небезпеки
Окремий блок Закону присвячений роботам підвищеної небезпеки. Для їх виконання передбачено необхідність дотримання встановлених умов: наявності договору страхування життя, здоров’я та працездатності працівників або дозволу чи зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Водночас передбачено спрощення дозвільних процедур. Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки видаватиметься безоплатно та діятиме безстроково. Строк ухвалення рішення становитиме 10 робочих днів.
Для роботодавців, які виконують роботи підвищеної небезпеки, також установлюється обов’язок регулярно проводити незалежний аудит системи управління безпекою та охороною здоров’я працівників, але не рідше одного разу на п’ять років.
Також читайте: «Від підсобного робітника до генетика: які вакансії найчастіше пропонують роботодавці»
Медичні огляди та навчання: що передбачено для працівників
Закон уточнює обов’язки роботодавців щодо організації медичних оглядів. Зокрема, працівники віком до 21 року проходитимуть медичні огляди під час укладення трудового договору та щороку до досягнення цього віку.
Обов’язкові огляди також передбачені для працівників, умови праці яких містять шкідливі професійні фактори, нічних працівників, а також осіб, які звернулися через погіршення здоров’я внаслідок умов праці.
Медичні огляди організовуватимуться коштом роботодавця, у робочий час зі збереженням заробітної плати. Аналогічний підхід застосовуватиметься до навчання та підготовки з питань безпеки.
Водночас працівника, який відмовляється проходити обов’язковий медичний огляд, інструктаж або навчання, можуть відсторонити від роботи без збереження заробітної плати до виконання відповідних вимог.
Якщо працівник не пройде перевірку знань, йому мають надати можливість повторного навчання протягом місяця. Якщо повторна перевірка також буде незадовільною, роботодавець матиме право розірвати трудовий договір відповідно до законодавства.
Які права отримають працівники
Новий Закон закріплює низку гарантій для працівників. Зокрема, вони матимуть право:
- не нести власних фінансових витрат, пов’язаних із забезпеченням безпеки та охорони здоров’я на роботі;
- відмовитися від виконання трудових обов’язків у разі загрози життю та здоров’ю;
- залишити небезпечне робоче місце за наявності серйозної, безпосередньої та неминучої небезпеки без притягнення до відповідальності за такі дії;
- бути захищеними від утисків і дисциплінарних заходів через повідомлення про нещасний випадок, професійне захворювання або небезпечну подію.
Таким чином, працівник отримує не лише право на безпечні умови праці, а й додаткові механізми захисту в ситуаціях, коли роботодавець не забезпечив належного рівня безпеки.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Відповідальність роботодавців за порушення нових вимог
Закон передбачає окремі фінансові санкції за недотримання вимог у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників. Розміри штрафів залежатимуть від характеру порушення та становитимуть від однієї до двадцяти мінімальних заробітних плат.
Зокрема, передбачено:
- 5 мінімальних заробітних плат — за невизначення уповноваженого з безпеки та охорони здоров’я працівників;
- 2 мінімальні заробітні плати за кожне робоче місце — за непроведення оцінювання професійних ризиків;
- 1 мінімальна заробітна плата за кожного працівника — за непроведення обов’язкових медичних оглядів або навчання;
- 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника — за непроведення розслідування нещасного випадку або професійного захворювання;
- 20 мінімальних заробітних плат за кожного працівника — за неповідомлення про нещасний випадок, що призвів до тяжких травм або смерті.
У разі повторного аналогічного порушення протягом року штраф подвоюється. Водночас для мікро-, малого та середнього підприємництва передбачено понижувальні коефіцієнти.
Коли Закон набере чинності
Попри підписання Президентом 9 листопада 2026 року, нові правила не почнуть діяти одразу. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень, Закон набере чинності через шість місяців із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Із цього самого дня втратить чинність Закон України «Про охорону праці» №2694-XII.
Кабінет Міністрів України має протягом одного року з дня опублікування Закону привести нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог та забезпечити ухвалення документів, необхідних для його реалізації.
Отже, Закон №5007-IX передбачає не просто оновлення термінології, а перебудову всієї системи управління безпекою та здоров’ям працівників — від організації роботи роботодавця до гарантій і відповідальності сторін трудових відносин. Для кадрових служб і фахівців з охорони праці це означатиме необхідність заздалегідь ознайомитися з новими вимогами та підготувати підприємства до переходу на європейську модель управління професійними ризиками.
Джерело: Верховна Рада
