Важливо розуміти, що якщо працівник має намір звільнитись, то він це може зробити за власним бажанням або за угодою сторін. Саме у цих видах припинення трудового договору ініціатива має та може йти від працівника. У статті — у чому різниця між цими підставами звільнення.
Підстави звільнення: особливості кожного типу
Звільнення за власним бажанням
Якщо працівник хоче звільнитися, то він може скористатися своїм правом — звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір, так і для працевлаштованого за строковим договором, але з певними нюансами.
Працівник зобов’язаний попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні до запланованого звільнення (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).
Звертаємо увагу, що попередити про звільнення — це означає письмово подати заяву на звільнення, яка повинна містити підставу для розірвання трудового договору і підпис.
Попередити — не значить відпрацьовувати
Це означає, що працівник може попередити про своє наступне звільнення навіть під час відпустки або хвороби, подавши відповідну заяву.
Звільнення з роботи: документальне оформлення та проведення остаточного розрахунку з працівником — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Чи можливо звільнитися за власним бажанням без двотижневого повідомлення?
Так, перший варіант – звільнення за власним бажанням із зазначенням конкретної причини. Перелік поважних причин зазначений у частині першій статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), наприклад:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю тощо.
Також це правило застосовується в ситуації коли підприємство розташоване у районах бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я (зміни на період дії воєнного стану).
Зазначений перелік причин так само поширюється на випадки, коли був укладений строковий трудовий договір, який розривається з ініціативи працівника.
Наступний варіант звільнення у визначений строк – роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Але такий спосіб потребує доказів (наприклад, рішення суду, що набрало законної сили) та обґрунтування, тому звільнення «день у день» не завжди можливе. Проте звільнення за цією підставою передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги – у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку працівника (ст. 44 КЗпП).
Оплата «лікарняного» звільненому працівникові — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Якщо саме ці причини зумовлюють неможливість продовження роботи, то роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник без попередження (наприклад, «день у день»).
Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?
Так, якщо робота працівника за трудовим договором зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або його залучено до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (зміни на період дії воєнного стану).
Що робити, якщо заяву написано, але звільнятись передумав?
Заяву про звільнення за власним бажанням працівник може відкликати в будь-який час до закінчення строку попередження. У такому випадку працівник не буде звільнений з роботи, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Тобто відкликання заяви — це одноособове рішення працівника, його волевиявлення, тому воно може відбуватися лише в разі його звільнення за власним бажанням, що також є його одноособовим рішенням.
Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Звільнення за угодою сторін
Однією із підстав припинення трудового договору є угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Угода сторін передбачає домовленість між працівником та роботодавцем про час та умови звільнення. Ініціатором звільнення може бути як працівник, так і роботодавець. Відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін не передбачене. Для цього потрібна взаємна згода обох сторін.
Щоб звільнитися за угодою сторін, необхідно:
- обумовити і узгодити варіант звільнення за угодою сторін з роботодавцем;
- написати заяву на звільнення за пунктом першим частини першої статті 36 КЗпП (за угодою сторін).
Звертаємо увагу! Законодавство не встановлює шаблонів чи зразків заяв для звільнення. За загальним правилом, заява на звільнення починається зі слова «Прошу», далі має містити підставу звільнення (наприклад, звільнити за власним бажанням), дату та підпис працівника.
ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Зразки документів • Замовити розроблення кадрових документів
Відмінності між звільненням за власним бажанням та звільненням за угодою сторін
Відмінності між звільненням за власним бажанням та звільненням за угодою сторін полягають у такому:
- Звільнення за угодою сторін:
- ініціатива може виходити від будь-якої зі сторін;
- обидві сторони трудових відносин повинні дійти згоди щодо даної причини звільнення;
- заяву про звільнення за угодою сторін може бути подано в будь-який момент (в тому числі і в день звільнення), сторони не зобов’язані попереджати один одного за два тижні;
- щоб звільнитися в термін менше, ніж два тижні, не потрібно вказувати поважну причину.
- Звільнення за власним бажанням:
- ініціатива звільнення завжди виходить тільки від працівника;
- заяву на звільнення має бути подано за два тижні до запланованого звільнення, крім випадків, коли зазначена і документально підтверджена поважна причина передбачена частиною першою статті 38 КЗпП;
- працівник може відкликати свою заяву на звільнення.
Добірка матеріалів «Особова картка й особова справа: інструкція до застосування» 0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Порядок подання заяви на звільнення – процедурні аспекти
Заява на звільнення пишеться на ім’я керівника підприємства чи установи. Якщо на підприємстві/установі є кадровий відділ (або інший уповноважений на це відділ), то можна передати заяву через нього. Якщо заява подається таким чином, то її реєструють як вхідний документ з позначкою про номер та дату надходження.
Заяву можна писати від руки або надрукувати, законодавство не дає вказівок щодо цього (рекомендуємо заяви на звільнення писати від руки). Проте обов’язкова рукописна форма такої заяви стосується держслужбовців (передбачено Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року № 64).
У разі якщо подати особисто заяву про звільнення працівник не може, тоді є варіант надіслати її поштою (бажано – рекомендованим листом із повідомленням про вручення). Проте у такому разі термін попередження відраховуватиметься не від дати надсилання заяви, а від дати отримання роботодавцем листа та його реєстрації як вхідного документа.
Звертаємо увагу! На кожному підприємстві можуть бути свої особливості або нюанси щодо процедури подання кадрових заяв та документів.
Юрист з кадрових питань і трудового законодавства — online
Унікальна послуга на ринку України!
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Під час воєнного стану процес подання працівником заяви на звільнення не зазнав змін, він не змінився для умов як за власним бажанням, так і за угодою сторін. Тому працівники під час подання заяви на звільнення під час воєнного стану, повинні керуватись тими ж нормами, що діють в мирний час.
Проте враховуючи особливості сьогодення, у працівника може не бути можливості написати заяву власноруч та передати її чи відправити поштою. Тому у період дії воєнного стану роботодавець та працівник можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між ними. Це може бути електронна пошта, месенджери (на кшталт вайбер, телеграм), хмарне сховище тощо.
Працівник пише заяву на папері, фотографує або сканує її, якщо є така можливість, та надсилає роботодавцю доступним способом.
Рекомендуємо з метою уникнення в подальшому непорозумінь і суперечностей, працівнику та роботодавцю перед початком використання альтернативних способів комунікації зафіксувати факт домовленості щодо використання цих засобів.
Вас може зацікавити: Чи можливо розірвати строковий трудовий договір з ініціативи працівника?
Виплати та компенсації в разі звільнення за власним бажанням та угодою сторін
Виплати, які має отримати працівник в разі звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін:
- заробітна плата – нарахована, але не виплачена.
- компенсація за невикористані дні відпустки.
- інші виплати, наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором.
Чи виплачується вихідна допомога в разі звільнення за власним бажанням або за угодою сторін?
Звільняючись за власним бажанням чи за угодою сторін, працівник не може розраховувати на виплату вихідної допомоги. Адже це не передбачено трудовим законодавством, але така можливість може бути встановлена колективним договором (необов’язково).
Звертаємо увагу! Якщо колективний договір, що діє на підприємстві, в установі, організації встановлює виплату вихідної допомоги при звільненні за власним бажанням чи за угодою сторін, то у такому разі працівник має право на отримання вихідної допомоги, а роботодавець зобов’язаний здійснити її виплату.
Вас може зацікавити: КАДРОВИЙ ДИКТАНТ. Звільнення працівників
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до статті 11 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Таким чином, за ініціативою роботодавця може бути зупинена дія положення колективного договору щодо виплати вихідної допомоги при звільненні за власним бажанням або за угодою сторін (якщо таке передбачене на певному підприємстві), і в такому разі роботодавець не зобов’язаний здійснювати таку виплату.
Звертаємо увагу! Вихідна допомоги при звільненні за власним бажанням, згідно зі ст. 44 КЗпП виплачується, якщо звільнення відбулося внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше 3-місячного середнього заробітку.
Аліна Музиченко, юристка ГО «Трудові ініціативи»
Катерина Швець
Надія Йолкіна
Джерело: Трудові ініціативи
