Частиною другою статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Усім іншим працівникам, як у мирний час, так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Особливості надання щорічної додаткової відпустки – читайте у журналі «КАДРОВИК.UA»
Так, наприклад, протягом періоду дії воєнного стану згідно з частиною третьої статті 12 Закону № 2136 роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) у 15 календарних днів. Відповідно, оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою між працівником і роботодавцем, роботодавець може відмовити працівнику у наданні такої відпустки (угода не відбулася).
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Таким чином, роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Придбайте комплект «Графік відпусток на 2023 рік» за акційною ціною
Натомість роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури під час дії воєнного стану у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку (щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).
Від редакції: Роботодавець не має права відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури під час дії воєнного стану, у наданні відпусток без збереження заробітної плати, які надаються в обов’язковому порядку і визначені статтею 25 Закону № 504.
Також, у період дії воєнного стану, роботодавець не має права відмовити працівникові, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у відпустці без збереження заробітної плати, яка надається в обов’язковому порядку, тривалістю не більше 90 календарних днів, що визначена частиною четвертою статті 12 Закону № 2136.
Нагадуємо, що перебування у такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Вас також може зацікавити:
- Надання відпустки при народженні дитини батькові: роз’яснення Держпраці
- Право працівників на додаткову відпустку під час воєнного стану
- Коли суміснику обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати за його заявою
- КАДРОЛАНЧ. Додаткова відпустка за роботу на комп’ютері: компенсація, перенесення, продовження.
Джерело: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
