Відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889), держслужба припиняється у разі виходу держслужбовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку.
Водночас, згідно зі статтею 11 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», заборонено звільняти працівника за ініціативою роботодавця лише тому, що він досяг пенсійного віку. Однак держслужбовець може звільнитися за власним бажанням. Причому у разі звільнення держслужбовця у зв’язку з його виходом на пенсію роботодавець повинен звільнити його у строк, в який майбутній пенсіонер просить у своїй заяві на звільнення.
Читайте також: Який новий розмір матеріальної допомоги держслужбовцям — постанова Кабміну
Варто зазначити, що особа, звільнена у зв’язку з виходом на пенсію, може бути знову призначена на посаду державної служби і може повторно звільнитися, щоб вийти на пенсію. Тобто таку підставу для звільнення держслужбовець може використати неодноразово. Проте вихідну допомогу, на яку при звільнені у разі виходу на пенсію або при досягненні 65-річного віку держслужбовець має право, він може отримати лише один раз — частина третя статті 83 Закону № 889. Нагадаємо, що допомога виплачується у розмірі середньої місячної заробітної плати.
На думку НАДС, у разі звільнення у зв’язку з виходом на пенсію держслужбовця, який уже звільнявся на цій підставі з держслужби в іншому держоргані варто звернутись із запитом до цього держоргану стосовно виплати такому держслужбовцю зазначеної вихідної допомоги.
Окремо зазначаємо, що вихід на пенсію держслужбовця чи досягнення ним 65-річного віку, що не призводять до звільнення з державної служби, не дає права на згадану вихідну допомогу.
Читайте також: Про нові вимоги щодо підтвердження витрат у відрядженні для держслужбовців та бюджетників
Важливо, що за потребами служби держслужбовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку, але за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймає роботодавець щороку до досягнення держслужбовцем 70-річного віку. При цьому конкурс щорічно проводити не потрібно.
Законом № 889 імперативно регламентовано, що вказане у статті 34 строкове призначення здійснюється саме на один рік. Проте, на відміну від строкового призначення, Закон № 889 не зобов’язує роботодавця продовжувати строк перебування держслужбовця, який досяг 65-річного віку, на державній службі саме на рік.
Також звертаємо увагу, що наказ про продовження строку перебування на держслужбі згідно зі статтею 83 Закону № 889 суб’єкт призначення може видати тільки один раз на рік з моменту досягнення держслужбовцем зазначеного віку. Тому, якщо строк перебування на державній службі буде продовжено менше ніж на рік, подальше продовження строку перебування держслужбовця на держслужбі відповідно до частини четвертої статті 83 Закону № 889 буде неправомірним.
Читайте також: Внесено зміни до Порядку присвоєння рангів державних службовців
Джерело: БУХГАЛТЕР.UA
