Статтею 6 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» визначено, що працівники мають право на належні умови праці на робочих місцях, безпеку технологічних процесів, машин механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, та санітарно-побутові умови що відповідають законодавству.
Задля забезпечення безпечного виконання робіт, роботодавцеві необхідно провести моніторинг всіх ризиків (властивостей фізичних, хімічних речовин, кліматичних умов, встановлення факторів і причин несприятливих умов праці, встановити ступінь шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією тощо).
Читайте також: В Україні планують запровадити нову систему запобігання виробничим ризикам працівників на робочому місці: зареєстровано законопроєкт
Для проведення моніторингу на підприємстві створюються комісії до складу яких входять люди що мають відповідну підготовку навчання за відповідними напрямками, і які здатні аналізувати небезпеки.
Комісії за результатами розгляду та аналізу роблять заключні висновки щодо наявних небезпек (або їх відсутності) та зменшення впливу їх на людину що задіяна в трудових процесах.
Читайте також: Уряд схвалив законопроєкти, які відкривають нову главу в питаннях безпеки та здоров’ї працівників
За результатами роботи роботодавець здійснює відповідне реагування. Якщо роботодавець не виконує своєї функції із забезпечення безпечних умов праці, кожен працівник має повне право відмовитись від дорученої роботи, якщо створюються виробничі ситуації, небезпечні для його життя та здоров’я або для людей, що його оточують. Кожен працівник має беззаперечне право розірвати договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує вимоги законодавства про охорону праці.
Читайте також: Порушення трудового законодавства: за що роботодавцям доводиться відповідати за Кримінальним кодексом
Джерело: Управління Держпраці
