...
Реєструйся

Як роботодавцю реагувати на інформацію про працівника-колаборанта


Війна загострила питання ідентифікації людей на «своїх» та «чужих». В цих умовах одним з викликів, з яким можуть стикатися роботодавці, — працівники-колаборанти. Які є законні способи реагування на наявну інформацію?

Чинне законодавство України містить прямі заборони щодо діяльності певних політичних партій та громадських об’єднань, діяльності медіа, публічних осіб, розповсюдження продукції певного змісту. Так, наприклад, Закон України від 13 грудня 2022 року № 2834-IX «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» зазначає спрямування державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на формування громадянської стійкості, протидію проявам дискримінації, корупції, колабораціонізму, сепаратизму, пропаганди тоталітарних режимів.

ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»

З 15 березня 2022 року діє нова стаття Кримінального кодексу України – 111-1 «Колабораційна діяльність», яка охоплює ряд кримінальних правопорушень. Для багатьох роботодавців постало практичне питання: «Як розірвати трудові відносини з працівником-«колаборантом»? Якщо не знаєш як зробити – вчини по закону.

Під час розв’язання питання подальших дій варто нагадати про статтю 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Отже, тільки вирок суду може дати відповідь на запитання, чи є ваш працівник колаборантом і навіть обвинувального вироку суду не завжди достатньо для розірвання трудових відносин із таким працівником.

Підстави звільнення працівників. Спецвипуск «КАДРОВИК.UA» Частина 1. Частина 2

Водночас важлво розуміти, що процес встановлення винуватості особи доволі довготривалий та не завжди відповідає очікуванням роботодавця. Тому пропонуємо розглянути різні ситуації  залежно від стадії розгляду кримінального провадження відносно конкретної особи.

І. Є інформація про те, що працівник співпрацює з державою-агресором, проте кримінального провадження немає.

Одразу варто зазначити, що не зайвим, а скоріше навіть обов’язковим кроком буде звернення до Служби безпеки України з відповідною заявою про кримінальне правопорушення.

Розірвати трудові відносини з таким працівником можна виключно на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) з урахуванням норм Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Зразки документівЗамовити розроблення кадрових документів

У контексті нашої проблематики (колабораційна діяльність) можна назвати такі причини для припинення трудових відносин:

– угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);

– закінчення строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 с. 36, ст. 23 КЗпП);

– розірвання трудового договору з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36, ст. 38, ст. 39 КЗпП).

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) – стаття 4 Закону № 2136.

– розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 4 ч. 1 ст. 36, ст. 40, ст. 41 КЗпП)

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки – ст. 5 Закону № 2136.

– зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

– виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає його;

– систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

– прогул (в тому числі відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин;

– одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, головним бухгалтером чи його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

– винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця;

– вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (додатково див. Постанови ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 654/998/16-ц, від 14 липня 2022 року у справі № 761/6888/19);

– розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (п. 4 ч. 1 ст. 36, ст. 45 КЗпП);

– переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП);

– відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов – частина друга статті 3 Закону № 2136

– відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Вебінар «Призупинення дії трудових договорів: як треба і не треба робити»
Формат: запис • Дата проведення: 4 листопада 2022 року

ІІ. Кримінальне провадження розпочато, але вироку ще немає

Відповідно до статті 42 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний – це особа, якій повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; обвинувачений – особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду.

На цій стадії кримінального провадження стосовно підозрюваного/обвинуваченого можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить у т.ч. запобіжні заходи (в контексті колабораційної діяльності – безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою) та відсторонення від посади. У разі отримання ухвали слідчого судді/ суду про відсторонення від посади або про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, роботодавець, керуючись статтею 46 КЗпП, має відсторони такого працівника від роботи. На час відсторонення заробітна плата не зберігається.

Вебінар «Звільнення працівника у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці»
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua

ІІІ. Наявний вирок суду, яким особу визнано винною за ст. 111-1 КК України

Лише обвинувального вироку суду для звільнення «колаборанта» з посади не достатньо. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 36 КЗпП, підставою для припинення трудового договору є набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи. У разі обрання іншої міри покарання підстави для звільнення слід шукати серед загальних.

Перед тим як приймати конкретні рішення стосовно працівника, також варто ознайомитись із вимогами Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон № 1207). Так, відповідно до статті 7 Закону № 1207, для громадян України, які проживають на ТОТ, реалізація прав на зайнятість здійснюється відповідно до законодавства України.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на ТОТ (ст. 9 Закону № 1207).

«Строкові трудові договори. Спецвипуск № 4′ 2022» від експертів журналу «КАДРОВИК.UA»

Крім цього, варто пам’ятати, що не вся діяльність згідно з нормами міжнародного гуманітарного права може вважатися колабораційною, наприклад, примусова робота на окупанта легімітизована статтею 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, що підписана в Женеві 12 серпня 1949 року (далі – Конвенція). Варто взяти до уваги таке:

  • судові органи на окупованих територіях можуть функціонувати, проте мають здійснювати правосуддя за законодавством України і від її імені (ст. 54 Конвенції);
  • медичному персоналу усіх категорій дозволено виконувати свої обов’язки (ст. 56 Конвенції);
  • сплата податків на користь окупаційної влади також дозволяється (ст. 43 IV Конвенції

про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі, підписаної в Гаазі 18 жовтня 1907 року).

Джерело: ЗАКОН І БІЗНЕС


Посібник «Оптимізація трудових відносин у період воєнного стану: ТОП-55 відповідей»:

  • робочий час і час відпочинку: запровадження та оплата роботи працівників;
  • щорічні відпустки в період дії воєнного стану;
  • відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану;
  • призупинення дії трудового договору: умови й оформлення;
  • звільнення працівників: зміни законодавства;
  • зміни в гарантіях мобілізованих працівників тощо.

0 (800) 219-977
podpiska@mediapro.com.ua

Матеріали до теми


Період, за який наявна заборгованість з єдиного внеску, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу
Сплата єдиного внеску — це не лише обов’язок платників перед державою, а й захищені соціальні гарантії для кожного. Тож, ненадходження ...
Обов’язок з ведення військового обліку: на кого покладають
Відповідно до пункту 8 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ...