...
Реєструйся

Кейс для кадровика. Прийняття на роботу, звільнення з роботи, відпустка без збереження зарплати


ЗАПИТАННЯ

Як прийняти працівника на роботу? Як оформити звільнення? Чи оплачується відпустка «за власний рахунок»?

 

ВІДПОВІДЬ

Про прийняття працівника на роботу

Крок 1. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Надання документів. Отже, процес прийняття працівника на роботу є укладенням з ним трудового договору.

Згідно з частиною другою статті 24 КЗпП, під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний:

  • подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я;
  • відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Іншими документами можуть бути:

  • копія облікової картки платника податків (відповідно до п. 12 глави 2 розділу ІV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі— Правила № 1000/5), в особових справах працівників повинен бути цей документ);
  • пенсійне посвідчення;
  • документи, які підтверджують інвалідність особи, що працевлаштовується;
  • посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни , учасника війни;
  • чорнобильське посвідчення;
  • свідоцтво (а) про народження дитини (дітей) працівника;
  • документ, що підтверджує статус одинокої матері;
  • документ про інвалідність дитини;
  • інші документи, що дають право на додаткові пільги та гарантії працівникові згідно з чинним законодавством.

Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977

Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

1) в разі організованого набору працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) під час укладення контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Звернути увагу! Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2136 у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

СУМІСНИЦТВО: НОВІТНІ РЕАЛІЇ спецвипуск № 1, 2023 від журналу «КАДРОВИК.UA»

 

Крок 2. Отже, наступним кроком після отримання необхідних документів від особи, що працевлаштовується, є саме укладення трудового договору в письмовій формі чи усній формі, видання наказу про прийняття працівника на роботу (у випадку якщо трудовий договір укладено в письмовій формі, то саме він є підставою для видання наказу, якщо трудовий договір укладено в усній формі, то підставою для видання наказу буде заява працівника про прийняття на роботу) та подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної податкової служби, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту».

Інформування працівника. Відповідно до статті 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору — під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Вебінар «Оголошення про вакансію та відмова в прийнятті на роботу»
Запис • Дата проведення: 4 жовтня 2022 року

 

Крок 3. Наступним кроком роботодавця після укладення трудового договору з новим працівником буде передавання відомостей про прийняття працівника на вебпорталі Пенсійного Фонду України, заповнення його трудової книжки (за потреби), заповнення особової картки працівника (типова форма № П-2), яку затверджено спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника”».

Згідно зі статтею 48 КЗпП, облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Особова картка № П-2 введена в дію з 01 січня 2010 року та ведеться на усіх працівників підприємства.

Особова справа — це сукупність документів, у яких міститься найповніша інформація про працівника, його біографічні дані, відомості про освіту, військову службу, сімейний стан, професійну та трудову діяльність.

Добірка матеріалів «Особова картка й особова справа: інструкція до застосування»
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua

Згідно зі статтями 493 та 495 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, особові справи в обов’язковому порядку ведуть на керівників підприємств, службовців, професіоналів, фахівців і працівників-сумісників.

Також особові справи ведуть в обов’язкову порядку на працівників (незалежно від класифікаційної категорії), які:

  • є відомими політичними діячами;
  • є членами творчих спілок;
  • мають найвищі ступені відзнаки, почесні звання;
  • мають наукові ступені і вчені звання;
  • є науковими працівниками, які не мають наукових ступенів і вчених звань.

Чи вести особові справи працівників, професії яких належать до робітничих чи найпростіших, роботодавці вирішують самостійно.

Особову справу і надалі продовжують формувати упродовж усього періоду роботи працівника на підприємстві.

Підстави звільнення працівників. Спецвипуск «КАДРОВИК.UA» Частина 1. Частина 2

 

Оформлення звільнення працівника

Звільнення працівника може відбуватися за ініціативою однієї із сторін або на вимогу третіх осіб.

Підстави для припинення або розірвання трудового договору (що означає звільнення працівника) зазначені у статтях 36, 38, 39, 40, 41 КЗпП.

Для кожної з підстав сама процедура оформлення звільнення працівника буде відрізнятися, але можна зазначити загальний алгоритм, яким можна керуватися при звільненні працівника за будь-яких підстав.

Алгоритм

  1. Наявність підтвердженої та оформленої документально підстави для звільнення працівника (це може бути заява працівника, відповідне рішення роботодавця, доповідна записка безпосереднього керівника, медичний висновок тощо).
  1. Отримання згоди профспілкового комітету підприємства на таке звільнення (за потреби).
  1. Видання наказу про звільнення.
  1. Оформлення належним чином трудової книжки (якщо трудова книжка зберігається на підприємстві або якщо працівник вимагає внести до неї запис про звільнення) та видача її працівникові у день звільнення під підпис у Книзі обліку трудових книжок та вкладишів до них та особовій картці № П-2 (якщо трудова книжка на момент звільнення зберігалася на підприємстві).

Вебінар «Призупинення дії трудових договорів: як треба і не треба робити»
Формат: запис • Дата проведення: 4 листопада 2022 року

  1. Видача працівникові копії наказу про звільнення (можна зафіксувати підписом у особовій картці № П-2).
  1. Передача відомостей про звільнення працівника на вебпортал Пенсійного Фонду України.
  1. Закриття особової справи працівника.

Комплект «Графік відпусток на 2023 рік»
Замовити • Для довідок: (063) 590-97-54 

 

Про оплату відпустки без збереження заробітної плати

Такий вид відпустки, який в народі називають «відпустка за власний рахунок», відповідно до законодавства, має назву «відпустка без збереження заробітної плати» та регулюється КЗпП та Законом № 504.

У розділі V Закону № 504 визначено порядок оплати відпусток працівників. Відомості про порядок оплати відпустки про збереження заробітної плати у цьому розділі відсутні.

Отже, такий вид відпустки не передбачає оплати, тобто на період перебування працівника у цій відпустці заробітна плата за ним не зберігається (що також зрозуміло із назви відпустки).

Джерело: журнал «КАДРОВИК.UA»

Електронна версія КАДРОВИК.UA

Карина Снісар
Карина Снісар
експерт проєктів «КАДРОВИК.UA», головний редактор системи «КАДРИ.UA»

Матеріали до теми


Працівник не працював, та зарплата за ним зберігалась: чи має він право на щорічну основну відпустку?
Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці у відповідь на запит повідомив у листі від 04 березня ...
Чи може роботодавець з власної ініціативи відправити працівників у відпустку без збереження заробітної плати?
Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця, — пояснює Держпраці. Оформлення відпусток без ...
Підприємство простоює: чи зарахується цей період до стажу для надання щорічної додаткової відпустки працівникові?
Під час простою дія трудового договору з працівниками продовжується, проте вони не виконують свої посадові обов’язки, — пояснює інспекція Держпраці. ...