Відповідно до норм статті 94 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від:
- складності та умов виконуваної роботи;
- професійно-ділових якостей працівника;
- результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно з приписами статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108, система оплати праці формується на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Отже, розмір заробітної плати працівників повинен визначатися залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посад, функцій, що вони виконують та інших умов праці.
Виплата заробітної плати наперед: як не порушити законодавство — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Встановлення основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат таким чином, аби загальна сума заробітної плати всім без виключення працівникам (незалежно від займаних посад, складності та умов виконуваної роботи, їх професійно-ділових якостей) нараховувалася у розмірі мінімальної заробітної плати є порушенням законодавства про працю.
Питання розмірів заробітної плати працівників (конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів, а також надбавок, доплат, премій і винагород) роботодавець зобов’язаний погодити виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Вебінар «Трудовий договір vs цивільно-правовий договір»
Формат: запис • Дата проведення: 26 вересня 2022 року
Водночас, згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ( далі — Закон № 2136) роботодавець під час дії воєнного стану має право:
- повідомити працівників про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення (ст. 103 КЗпП) не пізніше як до запровадження таких умов (частиною другою cт. 3 Закону № 2136);
- із власної ініціативи зупиняти дію окремих положень колективного договору (cт. 11 Закону № 2136).
Закон України № 2136 не містить положень і норм, що надавали б роботодавцю право не враховувати складність та умов виконуваної роботи, професійно-ділові якості працівників для встановлення заробітної плати. Також Закон 2136 не вносить зміни і не призупиняє дію статей 6, 15 Закону № 108, статей 96, 97 КЗпП.
З урахуванням вищевикладеного варто відзначити, що в умовах воєнного стану більше, ніж у мирний час, як роботодавець, так і працівники мають бути зацікавлені в підтриманні конструктивного діалогу з метою напрацювання підходів, що дадуть можливість підвищити рівень продуктивності праці, на основі врахування рівня кваліфікації та встановлення шкали оплати праці залежно від обсягу набутих професійних знань, навиків і внеску в результати роботи.
Зразки документів • Посадові інструкції • Робочі інструкції
Для довідок: 0 (800) 219-977
Вас може зацікавити:
- Кейс для кадровика. Відрахування коштів з працівника-сумісника при звільнені за надану йому відпустку в разі невідпрацьованої частини робочого року
- Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла в результаті отриманої фінансової допомоги?
- Розмір вихідної допомоги при звільненні працівника у зв’язку із скороченням чисельності чи штату працівників
- Чи мають право податкові органи здійснювати контроль за нарахуванням заробітної плати працівникам не нижче мінімальної?
СУМІСНИЦТВО: НОВІТНІ РЕАЛІЇ спецвипуск № 1, 2023 від журналу «КАДРОВИК.UA»
Джерело: Управління Держпраці
