Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці», підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Рекомендуємо до прочитання: Кейс для кадровика. Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю для філій та відокремлених підрозділів
Відповідно до частини другої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші.
Тобто під час працевлаштування особи з інвалідністю мають подати документи, які підтверджують інвалідність, а саме: довідку медико-соціальної експертної комісії, виписку з акту огляду в МСЕК та індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю.
В зазначених документах вказується причина інвалідності, її група і строк та висновки комісії про умови та характер праці особи.
Читайте також: Інспекція праці про захист прав осіб з інвалідністю у трудових правовідносинах
Роботодавцям слід звернути увагу, що, згідно з вимогами частини третьої статті 26 КЗпП, при прийнятті на роботу працівників з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, не встановлюються випробувальний термін.
Водночас висновок МСЕК з професійної придатності включається в індивідуальну програму реабілітації людини з інвалідністю і є підставою для здійснення професійної орієнтації.
Відпустки особам з інвалідністю — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Рішення МСЕК та індивідуальна програма реабілітації є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Від редакції «КАДРОВИК.UA»
Звертаємо увагу, що, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин (зокрема і особа з інвалідністю) зобов’язана подати трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Також, відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 15 березня 2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», під час укладення трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Тобто в період дії воєнного часу в разі прийняття на роботу працівників з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, їм може встановлюватися випробувальний термін.
Раніше писали:
- Суд помилково призначив особі з інвалідністю суспільно корисні роботи
- Про деякі права та пільги, що діють для осіб з інвалідністю
- Право на відпочинок особам з інвалідністю
- Військовослужбовці з інвалідністю та після поранень зможуть проходити службу у ДПСУ
Джерело: Управління Держпраці