Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначена єдина соціальна послуга за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності — оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм.
Окрім цього, застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених цим Законом.
Ключовими організаційними засадами санаторно-курортної реабілітації є ранній її початок, безперервність, послідовність, наступність та повнота надання медичної допомоги хворим, індивідуальний підхід та програмування відновлювального лікування.
Після вирішення завдання збереження життя і функцій уражених органів та тканин при різних патологіях у хворих, у послідовному процесі «лікування — реабілітація» на перший план виступає рання реабілітація хворого, яка здійснюється безпосередньо після стаціонарного лікування з метою закріплення досягнутих у стаціонарі позитивних результатів лікування і спрямована на відновлення здоров’я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб та зменшення витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Тому, з метою досягнення найкращих результатів від лікування хворих у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів (зменшення загальних термінів тимчасової непрацездатності та зменшення показників первинного виходу на інвалідність) під час відбору перевага надається хворим, які якнайшвидше після гострого періоду адекватно витримують запропоноване фізичне навантаження і розширення режиму.
Саме принцип ранньої реабілітації став підґрунтям для законодавчого врегулювання надання послуг медичної реабілітації за рахунок коштів. Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з видачою листків непрацездатності на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів, а також надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей період.
Відповідно до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12, путівка до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу видається безкоштовно лікувально-профілактичним закладом застрахованій особі, дитині або двом дітям у супроводі одного із застрахованих батьків або застрахованої особи, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), згідно з висновком відбіркової комісії лікувального закладу щодо направлення хворих до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів, у якому вона перебуває на лікуванні.
У випадку придбання застрахованою особою путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за власний рахунок, рішення про направлення має приймати санаторно-курортна відбіркова комісія закладу охорони здоров’я, відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України.
Згідно з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, визначений порядок видачі листків непрацездатності хворим при направленні на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів безпосередньо із стаціонарів, відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії.
Необхідно зазначити, що згідно із Законом України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-ІІІ направлення хворих на лікування в санаторно-курортні заклади, незалежно від їх форми власності і відомчого підпорядкування, проводиться відповідно до медичних показань. Перелік видів санаторно-курортних закладів з визначенням напрямів спеціалізації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Таким чином, у будь-якому разі, незалежно від того, ким і за чий рахунок придбано путівку, відбіркові комісії лікувально-профілактичних закладів при медичному відборі хворих на відновлювальний етап лікування повинні дотримуватися основних принципів та організаційних засад санаторно-курортної реабілітації (направляти застрахованих осіб безпосередньо із профільних стаціонарів з урахуванням медичних показань та протипоказань) та враховувати наявність у санаторно-курортному закладі відповідних дозвільних документів (ліцензія, акредитація тощо) для проведення відновлювального лікування у реабілітаційному відділенні.
В свою чергу, лікарсько-консультативна комісія лікувально-профілактичного закладу при прийнятті рішення про видачу листка непрацездатності на період відновлювального лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу повинна дотримуватися вимог порядку проведення експертизи тимчасової непрацездатності відповідно до пунктів Інструкції № 455.
Джерело:
www.fse.gov.ua
