Поєднання навчання та роботи є доволі поширеним явищем. Найчастіше здобувачі освіти, які ще навчаються у закладах вищої освіти, працевлаштовуються на роботу для здобуття досвіду та необхідних практичних навичок. При цьому у самих здобувачів освіти виникає чимало запитань: як правильно оформити працевлаштування, чи потрібно укладати письмовий трудовий договір, чи можна погодитися працювати за цивільно-правовим та які будуть наслідки цього. І це лише деякі питання, які постають перед ними.
Ми розглянемо основні аспекти працевлаштування здобувачів освіти: які права та гарантії вони мають, а також надамо відповіді на найактуальніші та проблемні питання.
Як здобувачеві освіти реалізувати своє право на працю
Відповідно до статті 62 Закону України від 1 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на: безпечні і нешкідливі умови навчання, праці, побуту та трудову діяльність у позанавчальний час.
Тобто законодавство не забороняє роботодавцям за бажання приймати на роботу здобувачів освіти незалежно від форми їх навчання. При цьому право на працю працівника реалізується саме через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою — статті 2 Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).
Читайте також: Прийняття здобувача освіти денної форми навчання
Тобто саме на підставі укладення трудового договору виникають трудові відносини, а також і відповідні обов’язки роботодавця, наприклад, надавати оплачувану щорічну відпустку, систематично виплачувати заробітну плату за процес праці тощо.
За цивільно-правовим договором (підряду, надання послуг) трудових відносин не виникає, особа позбавлена права на оплачувану відпустку, нарахування компенсації за невикористані дні відпустки, проведення індексації заробітної плати тощо, хоча має право на право на оплату тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.
Важливо! Працівники — здобувачі освіти мають такі самі трудові права та обов’язки, як і інші працівники. Проте якщо серед працівників — здобувачів освіти є неповнолітні, то, відповідно до законодавства, передбачено особливі вимоги працевлаштування та виконання трудових обов’язків (про деякі з них піде мова нижче).
Читайте також: Оформлення трудових відносин з неповнолітнім працівником: які є особливості
Укладання трудового договору
Трудові відносини між роботодавцем і здобувачем освіти починаються з моменту укладення трудового договору. Якщо працівник — здобувач освіти є неповнолітньою особою, то додержання письмової форми при укладенні трудового договору є обов’язковим (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП).
Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану сторони узгоджують між собою форму укладення трудового договору.
Чи може бути встановлений випробувальний строк для працівника — здобувача освіти?
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Тобто якщо працевлаштовується здобувач освіти, то йому на загальних підставах можуть встановити випробувальний термін. Але важливо, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, які не досягли вісімнадцяти років.
У період дії воєнного стану випробування може бути встановлено для будь-якої категорії осіб.
Приймаємо практикантів — здобувачів вищої освіти на підприємстві — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Робота під час навчання: сумісництво чи основна робота?
Це одне з найбільш актуальних питань, яке може виникнути у здобувача освіти — працівника.
Здобувача освіти, навіть якщо він навчається на денній формі, приймають тільки на основне місце роботи, якщо, звичайно, він не працює за основним місцем роботи в іншого роботодавця. Під час навчання між ним та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Навчання для здобувача освіти є основним видом діяльності, але не основним місцем роботи. Адже в цьому випадку відсутній сам факт роботи.
Така позиція висловлена, зокрема, у частині третій пункту 14 постанови Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у якій визначено, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах.
Окрім того, такої правової позиції дотримується і Мінсоцполітики у листі від 25 липня 2014 року № 301/13/116-14 та від 25 травня 2015 року № 198/06/186-15, де зазначено, що трудовим законодавством не передбачено обмежень щодо поєднання здобувачами освіти ВНЗ, у тому числi тими, якi навчаються за денною (очною) формою навчання, роботи i навчання. Тому установа має право приймати на роботу таких працiвникiв, зокрема й на умовах повного робочого дня. Проте для здобувачів освіти, як правило, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття у навчальному закладі.
Отже, підстав приймати на роботу здобувача освіти як сумісника немає, якщо, звичайно, він не працює десь ще за трудовим договором і саме те місце роботи є для нього основним.
Оформлення практикантів: які дії підприємства — бази практики? — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Тривалість робочого часу та графік роботи
За загальним правилом нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП).
Але якщо працівник — здобувач освіти віком до 18 років, то для таких категорій встановлюється скорочена тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень (для працівників віком від 16 до 18 років).
Нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
Для неповнолітніх здобувачів освіти, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Звертаємо увагу! Здобувач освіти, який навчається на денній формі навчання, може виконувати трудові обов’язки лише у вільний від навчання час, наприклад, у будні дні – після занять (ввечері або під час «вікон» у розкладі занять), у вихідні дні чи в період канікул.
Практиканти — здобувачі освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємстві — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Чи може роботодавець вимагати довідку про вільне відвідування занять?
Законодавство не вимагає надання від здобувачів освіти довідок про графік занять. Відповідно до частини першої статті 56 КЗпП, яка передбачає, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Саме тому в більшості випадків працівників — здобувачів освіти приймають на роботу на умовах неповного робочого часу. Такий режим може мати різні варіанти:
- неповний робочий день, тобто зменшення тривалості щоденної роботи;
- неповний робочий тиждень, тобто зменшення кількості робочих днів на тиждень при нормальній тривалості робочого дня;
- поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня.
Таким чином, режим роботи здобувачів освіти залежатиме від графіку навчання, а оплата праці – від тривалості виконання трудових обов’язків.
Важливо! Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого дня чи неповного робочого тижня провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Періоди, які зараховуються до страхового стажу для оплати листків непрацездатності та порядок їх отримання — читайте в журналі «КАДРОВИК.UA»
Як відбувається нарахування стажу під час навчання та роботи?
Навчання в університеті не вважається роботою, як вже було зазначено, тому й не зараховується до страхового стажу. Проте до страхового стажу зараховується робота за трудовим договором під час навчання — стаття 12 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Чи можна одночасно отримувати заробітну плату на підприємстві та стипендію за навчання?
Факт працевлаштування не впливає на право здобувача освіти на отримання стипендії (у разі наявності такої). Так, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» (далі — Постанова № 882), стипендії призначають здобувачам освіти за результатами навчання у професійно-технічних і вищих навчальних закладах (наукових установах). Клінічні ординатори, аспіранти, докторанти мають право на роботу у режимі неповного робочого часу. При цьому академічна стипендія виплачується у повному обсязі (п. 19 Постанови № 882).
Отже, відповідно до чинного законодавства, здобувачі освіти мають право у вільний від навчання час працювати та отримувати зарплату на загальних підставах за трудовим договором.
Отримана здобувачем освіти за місцем навчання стипендія не впливає на розмір заробітної плати.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ — безоплатні консультації для передплатників журналу «КАДРОВИК.UA»
Звільнення працівника — здобувача освіти
Трудовий договір зі здобувачем освіти припиняють або розривають на тих же підставах, що і з усіма іншими працівниками підприємства. Тобто звільнення можливе:
- за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
- після закінчення строку дії строкового трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);
- з ініціативи працівника (ст. 38, ст. 39 КЗпП);
- з ініціативи роботодавця (ст. 40, ст. 41 КЗпП);
- на інших підставах, передбачених КЗпП.
При цьому звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця має свої особливості, що встановлені статтею 198 КЗпП, згідно з якою звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою з районною (міською) службою у справах дітей.
Важливо! Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників в випадках їх звільнення:
- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Кадрова система «КАДРИ.UA» — сучасний інструмент кадрових рішень
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (відповідно до ст. 198, ст. 40 КЗпП).
Недотримання вимог статті 198 КЗпП при звільненні неповнолітнього працівника може кваліфікуватися як звільнення без законних підстав, що тягне за собою його поновлення на роботі.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Важливо! При звільненні здобувача освіти за підставами, передбаченими в пункті 6 статті 36 і пунктів 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, йому має бути виплачено вихідну допомогу на підставі та в розмірах, передбачених у статті 44 КЗпП. Крім того, незалежно від причин звільнення здобувача освіти виплачується компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Катерина Швець
Надія Йолкіна
Джерело: Трудові ініціативи
