Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця. При цьому максимальна тривалість роботи не може перевищувати нормальної тривалості — 40 годин на тиждень. Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць.
Плакати та шпаргалки для роботи відповідального за ведення військового обліку на підприємстві
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Базові години та дні при роботі з нефіксованим робочим часом — це часові періоди, під час яких від працівника може вимагатися виконання роботи, передбаченої трудовим договором, і які обов’язково визначаються у трудовому договорі.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством (в тому числі, право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці у підвищеному розмірі за роботу у нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах тощо) (стаття 21-1 Кодексу законів про працю України).
Джерело: Державна служба України з питань праці
