ЗАПИТАННЯ
Чи вважаються службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, відрядженнями?
ВІДПОВІДЬ
Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України 13 березня 1998 року № 59 (далі — Інструкція № 59) чітко розмежовані поняття службового відрядження від службових поїздок.
Так, пунктом 1 розділу І Інструкції № 59 визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця — за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі — підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
ВСЕ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ. Спецвипуск № 3, 2023
0 (800) 219-977 • podpiska@mediapro.com.ua
Документами, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно):
- запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження;
- укладений договір чи контракт;
- інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
- документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 59 передбачено, що у випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом).
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником). Наприклад, водій рейсових автобусів, машиніст потягів приміського чи міжміського сполучення тощо.
Читайте також: Працівник-сумісник у відрядженні за основним місцем роботи: як оформити відсутність на роботі?
Отже, основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція № 59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Джерело: Управління Держпраці
