...
Реєструйся

Середня зарплата для оплати лікарняних і «декретних»: що змінилося з 1 січня 2023 року


З 1 січня 2023 року набула чинності постанова КМУ від 02 грудня 2022 року № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі — Постанова № 1350), якою, серед іншого, внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266). З’ясуймо, що саме змінилося.

Підстави звільнення працівників. Спецвипуск «КАДРОВИК.UA» Частина 1. Частина 2

Призупинення дії трудового договору — поважна причина

Насамперед важливою новацією стало зарахування до поважних причин призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, що передбачено статтею 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136). Тобто відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 з 1 січня 2023 року не підлягають урахуванню в розрахунковому періоді календарні дні, не відпрацьовані у зв’язку із цією поважною причиною. Як і раніше, поважними причинами також залишаються:

  • тимчасова непрацездатність;
  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
  • відпустка без збереження заробітної плати.

Утім за роз’ясненням ПФУ від 29 грудня 2022 року:

Зміни застосовуватимуться до лікарняних, відкритих після 1 січня 2023 року. Ті лікарняні, які почались в 2022 і продовжились в 2023 році, розраховуватимуться за старими правилами.

Тобто ПФУ вважає, що з січня 2023 року середню зарплату потрібно обчислювати за новими правилами лише щодо лікарняних, відкритих з 1 січня 2023 року. Однак з формального погляду ці правила потрібно застосовувати для всіх лікарняних, які набули статусу «Готовий до сплати» з 1 січня, адже з указаної дати вже не діють старі правила обчислення середньої зарплати.

Замовляйте РОЗРОБЛЕННЯ КАДРОВИХ ДОКУМЕНТІВ
Експерти КАДРОВИК.UA допоможуть у складанні й упровадженні бланків кадровика, реєстраційних форм, шаблонів документів

Логіка ПФУ зрозуміла — зарахування до поважних причин періоду призупинення трудового договору збільшує розмір середньої зарплати, а отже й суми лікарняних. Утім вона не узгоджується з пунктом 3 Постанови № 1350, де визначено, що: Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Ситуація

Працівник щомісячно отримує 10000 грн. У 2022 році з працівником було призупинено трудовий договір на підставі статті 13 Закону № 2136 із 1 квітня по 31 травня. Працівник хворів із 15 по 29 грудня. Листок непрацездатності набув статусу «Готовий до сплати» 5 січня.

У цьому випадку нарахування лікарняних роботодавець проводить у січні 2023 року, тому з розрахункового періоду він має виключити календарні дні квітня і травня, які припадають на період призупинення трудових відносин, адже з 1 січня саме такі правила передбачено в Порядку № 1266. У такому разі середньоденна заробітна плата становитиме:

10 000 грн х 10 міс. : (365 к. дн. – 30 к. дн. – 31 к. дн.) = 328,95 грн.

Проте якщо роботодавець обчислить середньоденну зарплату, дотримуючись згаданих вище роз’яснень ПФУ, то вона становитиме:

10 000 грн х 10 міс. : 365 к. дн. = 273,97 грн.

Як бачимо, такий розрахунок зекономить для бюджету по 54,98 грн (328,95 грн – 273,97 грн) за кожен день тимчасової непрацездатності.

 

Як діяти роботодавцю? З одного боку, такий розрахунок істотно зменшить розмір допомоги, а з іншого — для роботодавця ризиковано ігнорувати рекомендації ПФУ, адже в разі перевірки контролери керуватимуться саме таким роз’ясненням, а роботодавцеві доведеться доводити свою позицію в судовому порядку.

Отже, зважаючи на такі реалії, цілком очевидно, що більшість роботодавців все ж не ігноруватиме наведене роз’яснення ПФУ.

Зміни для резидентів Дія Сіті

У пункті 1 Порядку № 1266 уточнено, що його положення поширюються й на резидентів Дія Сіті. Водночас у пункті 2 вказано, що:

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок).

Отже, КМУ підтвердив, що в разі, якщо резидент Дія Сіті користується пільгою з ЄСВ, сплачуючи його в розмірі мінімального внеску, то й суму допомоги він також повинен визначати з розміру мінімальної заробітної плати.

Також пунктом 3 Порядку встановлено, що середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, підлягає обчисленню в загальному порядку — за допомогою ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу) на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді. Водночас у загальному заробітку потрібно враховувати виплати, на які було нараховано ЄСВ, а розрахунковий період зменшити на кількість днів, не відпрацьованих без поважних причин.

Зміни щодо сумісників

Насамперед слід звернути увагу на те, що з 1 січня 2023 року відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 1105:

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

СУМІСНИЦТВО: НОВІТНІ РЕАЛІЇ. Спецвипуск № 1, 2023 від журналу «КАДРОВИК.UA»

Тобто надання допомоги одночасно і за основним місцем роботі, і за сумісництвом Законом № 1105 не передбачено.

Проте, змінюючи пункт 30 Порядку № 1266, КМУ це не врахував, адже цим пунктом передбачено оплату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Зокрема, пунктом 30 передбачено таке:

1) розрахунковий період потрібно визначати за кожним місцем роботи окремо;

2) страхові виплати й оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця потрібно здійснювати на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи;

3) якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково має бути додано довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом;

4) сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

А втім, хоч пункт 30 Порядку № 1266 і визначає порядок оплати лікарняного як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, навряд чи такий алгоритм працюватиме на практиці. На цей час подати заяву-розрахунок для оплати лікарняного суміснику неможливо з технічних причин, адже програмне забезпечення на сайті ПФУ не надає такої можливості. Але в разі якщо це питання буде розв’язано, ПФУ навряд чи фінансуватиме лікарняні застрахованій особі за кількома місцями роботи, адже це не відповідає Закону № 1105.

Курс «Підвищення кваліфікації кадровиків. ПРОФІ»

Формат навчання: дистанційний. Максимально гнучкий графік.

 Лікарняні для ФОП, який має основне місце роботи

Варто додати, що пункт 30 Порядку № 1266 також передбачає оплату лікарняного і для ФОП не лише як для приватного підприємця, а й за основним місцем роботи, якщо ФОП одночасно є найманим працівником. Проте алгоритм нарахування та порядок отримання лікарняних не уточнено.

Утім про практичну реалізацію цих змін говорити зарано, оскільки з 1 січня 2023 року подавати заяву-розрахунок до Пенсійного фонду України потрібно через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг. Заяви формуються на підставі лікарняних, сформованих в електронній формі і внесених до Реєстру (роз’яснення ПФУ від 10 січня 2023 року).

На сьогодні ФОП не мають можливості подати заяву-розрахунок через особистий кабінет на сайті ПФУ. Сподіваємося, що ПФУ усуне цей недолік найближчим часом і ми повернемося до цього питання з практичними рекомендаціями.

Джерело: Інна Журавська, ЛІГА:ЗАКОН


Посібник «Оптимізація трудових відносин у період воєнного стану: ТОП-55 відповідей»:

  • робочий час і час відпочинку: запровадження та оплата роботи працівників
  • щорічні відпустки в період дії воєнного стану
  • відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану
  • призупинення дії трудового договору: умови й оформлення
  • звільнення працівників: зміни законодавства
  • зміни в гарантіях мобілізованих працівників

0 (800) 219-977
podpiska@mediapro.com.ua

Матеріали до теми


ТЦК та СП ігнорує відстрочку заброньованого: чи можна оскаржити в суді?
Вже понад рік діє оновлений порядок бронювання. Він надає можливість бізнесу подавати на бронювання критично важливих працівників і отримувати для ...
Коли контролюючий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Згідно з положеннями розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом ...
Актуальні питання обліку ВПО в центрі зайнятості під час воєнного стану
Питання оформлення на облік у центрі зайнятості не втрачають своєї актуальності, тим паче в період дії воєнного стану, коли люди ...